лапоть (лапоток, лапік) — низьке взуття, поширене в Східній Європі і на Русі за старих часів, і яке було в широкому вживанні в сільській місцевості до 1930-х років, сплетене з деревного лику (липові, в'язові, вербові), берести або пеньки.
Як робили лико?
Видобуток та попередня обробка лика Обрубавши гілки зрубаного деревця, починали бити лико, що має вигляд смужок…». На Півночі Росії сировину для плетіння прийнято було заготовляти від Благовіщення до Трійці, оскільки в цей час кора ще м'яка. Внутрішню частину кори, знятої з липи, піддавали особливої обробки.
Яку частину рослини використовують для плетіння взуття?
[ред.] Образ у фольклорі У марійському фольклорі герої добувають лико для виготовлення кошиків і лаптей [13] . Липова кора була традиційним джерелом сировини для плетіння взуття і у мордви. Непряме підтвердження цього знаходимо в ерзянській казці «Недоплетений лапоть»: «Пора було взятися Іванові за роботу, а взутися нема в що.