СТРІЛА, -и, мн. стріли, ж. 1. Тонкий стрижень із загостреним кінцем або з гострим наконечником, що вживається для стрільби із лука.
Яке перевірочне слово до слова стріла?
Стріла однокорінне перевірочне слово з перевірочною голосною в корені: стріли. Щодо вимови перевірочного слова стає зрозуміло, що в корені слова "стріла" пишеться буква "е", а не "і", як чується.
Як правильно стріла чи стріла?
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | стріла | стріли |
| Р. | стріли | стріл |
| Д. | стріле́ | стрілам |
| Ст. | стрілу | стріли |